Зібрались ми до Зашкова 17 червня. Виїзд на фестиваль було організовано Молодіжною радою м. Дрогобич. Добиратись до села було нескладно, адже воно розташоване всього за 14 км від Львова.Населений пункт фактично нічим не відрізнявся б від інших подібних галицьких сіл, якщо б не сам факт народження у ньому першого керівника ОУН - Євгена Коновальця. Тому очікувалось справді побачити тут гіперпатріотичних людей. Але, мабуть, патріотизм цих селян був схований не у вишиванках, які повдягали можновладці, а в їхній наполегливій щоденній важкій праці для своєї країни. Тому, на жаль, не зміг так і знайти та відчути чогось особливішого, ніж в інших галицьких селах.
Добрались ми до місця призначення досить пізно, коли сонце сідало за обрієм. Мабуть, зроду ще не бачив такого яскраво-червоного заходу нашого світила, як тоді.
Фестиваль відбувався на березі великого озера, там була розташована сцена (до речі, без задньої стінки, тому фоном були води ставу, що виглядало досить ефектно). Як завжди на природі, більшу частину ночі ми провели при багатті, співаючи українських повстанських та ліричних пісень, адже нема нічого кращого за пісню при вогні, тоді й сам немовби починаєш відчувати і пекучі ті кулі, що летіли в повстанців і важку тугу їхню і полум"яне їхнє кохання до дівчини, яка десь далеко виглядає коханого і сумує.
Наступний день почався для нас вельми рано, близько 5 ранку. Прокинувся я від шуму, який наші зчинили (уже й не пригадую чому). Але враження було таке, що то вже година восьма ранку. Тому, довго не замислюючись, підвівся на ноги та й пішов до вогню.Після сніданку зібрались ми до оселі провідника. Зазначу, що оселя нічим не відрізнялась від інших галицьких будинків: типова одноповерхова хатина з невеликим коридором, справа від якого дві кімнати, зліва - одна. На стінах кімнат було розміщено чимало фото Євгена Коновальця, його родини, бойових побратимів та інших діячів національно-визвольного руху. У дворі музею знаходився пам"ятник нашому полководцеві. Увагу привернуло зруйноване погруддя, яке стояло навпроти пам"ятника. Виявляється, що це частина колишнього монументу, який був зруйнований кілька років тому невідомими. Навіть мертвий Коновалець становить загрозу для промосковських сил. Одразу й спали на думку слова Л. Костенко, про те, що в нас й надалі лінію оборони тримають мертві...
Гарно виглядала у селі стіна розмальована активістами ГР "Відсіч", на якій були зображені герб ОУН, Євген Коновалець та зроблені патріотичні написи.
На самому фестивалі яскраві враження залишились від запорожців, які виготовлену у селі чайку, спускали на воду. Засмаглі, із довжелезними вусами та оселедцями вони неквапливо штовхали чайку у потрібному напрямку до води (але без автокрану не обійшлося, бо все-таки замало було козаків). Відчував в той момент таке піднесення, адже ще з дитинства рівнявся на козаків, захоплювався їхньою шляхетністю та способом життя.
Цікавою на фестивалі була інсценізація боїв УПА почергово то із польською поліцією, то із німецькими окупантами, то із НКВД. Піротехніки було справді стільки, а дим та земля від вибухів так розлітались, що мимоволі здавалось, що я сам перебуваю у горнилі бою.
Ввечері представники різноманітних громадських організацій, причетних до створення фестивалю, привітали усіх присутніх та висловили свою позицію щодо ситуації в країні. Після цього почалась музична частина фестивалю, на яку найбільше чекала молодь.Запам"ятались найбільше виступи гуртів : "Широкий лан", "Тарута" та, звичайно, "Тартаку". "Широкий лан" організував із своїх шанувальників дві лави, які мчали одна на одну (цим, мабуть, вони хотіли відтворити козацьку гру "Лава на лаву", але, як на мене, воно дико виглядало). "Тарута" просто чарувала своїм фольком та народними інструментами, а "Тартак" із Сашком Положинським, як завжди мегадрайвовий та неперевершений. Сашко розповів, що не стало дуже дорогої йому людини, тому він взагалі хотів відмовитись від концерту, та його вмовили виступити, нагадавши, що він все-таки артист. Під час концерту виконавець сказав, що він дуже добре ставиться до Коновальця, до Шухевича, та не дуже - до Петлюри та ... Бандери. Через це, по завершенні виступу стався неприємний інцидент. За словами очевидців, Сашка оточили представники кількох начебто націоналістичних організацій, одна із яких активно розмахувала своїм прапором цілий концерт, та змушували вийти на сцену та публічно вибачитись. На щастя, серед націоналістів є справжні, а не тільки "прапорні" патріоти, як розуміють, що Сашко робить для нас, Українців, своєю творчістю й зуміли захистити співака.
Загалом враження від фестивалю двозначні. З однієї сторони фестиваль був організований на досить високому рівні, на фестивалі не продавались та було заборонено розпивати спиртні напої та палити. З іншої сторони у мене залишилось таке відчуття, що бракувало найголовнішого - уваги до величної постаті Євгена Коновальця, адже, крім банера, більш нічого не нагадувало учасникам, що фестиваль присвячений саме творцю ОУН.
Олег Дукас
Немає коментарів:
Дописати коментар